Furkejuvvon:
Bibliográfalaš dieđut
Váldodahkki: Хільковська, А. О.
Materiálatiipa: Recurso digital
Giella:
Almmustuhtton: Zenodo 2025
Liŋkkat:https://doi.org/10.5281/zenodo.14767879
Fáddágilkorat: Lasit fáddágilkoriid
Eai fáddágilkorat, Lasit vuosttaš fáddágilkora!
Sisdoallologahallan:
  • <p><em>Одним з багатьох факторів, які допомогли українським університетам зберегтися під час</em><br><em>війни і продовжити свою освітню та наукову діяльність, автор статті вважає міжнародну</em><br><em>співпрацю, партнерські відносини з університетами та науковцями інших країн. Встановлення</em><br><em>стабільних зв’язків та взаєморозуміння у міжкультурній комунікації, на думку автора, вимагає</em><br><em>від сторін не тільки володіння англійською на певному рівні, а й усвідомлення і врахування</em><br><em>культурних, світоглядних, ціннісних та організаційних відмінностей у функціонуванні закладів</em><br><em>вищої освіти різних країн. Багаторічний досвід співпраці ХГУ «НУА» з університетами</em><br><em>Німеччини (Південно Вестфальським університетом прикладних наук та Педагогічним</em><br><em>університетом міста Карлсруе) свідчить, що, попри зацікавленість обох сторін у міжнародних</em><br><em>проєктах, мотиви партнерів, цілі, що ставлять перед собою учасники, уявлення про достатній</em><br><em>рівень фінансування можуть суттєво відрізнятися. Ці протиріччя, на думку автора, можуть бути</em><br><em>мінімізовані завдяки ефективній комунікації: повазі до відмінностей партнерів, визначенню зон</em><br><em>спільних інтересів і оптимальних для обох сторін форм співпраці, наданню та отриманню</em><br><em>зворотного зв’язку під час співпраці, готовності професорів та науковців вчитися та змінювати</em><br><em>звичні практики . В статті наведені напрямки дослідження, що є актуальними для обох країн</em><br><em>і робота за якими може бути більш ефективною саме у складі міжнародної команди. Значна</em><br><em>увага приділяється також зусиллям німецьких партнерів на всіх рівнях, спрямованим на підтримку</em><br><em>українських студентів та науковців, що опинилися в небезпеці або постраждали від війни.</em><br><em><strong>Ключові слова:</strong> міжнародні проєкти, академічна мобільність, партнерство, мотивація,</em><br><em>інтереси.</em></p>