Sparad:
Bibliografiska uppgifter
Huvudupphovsman: Комарницький, Михайло Михайлович
Materialtyp: Recurso digital
Språk:
Publicerad: Zenodo 2026
Länkar:https://doi.org/10.5281/zenodo.18949189
Taggar: Lägg till en tagg
Inga taggar, Lägg till första taggen!
Innehållsförteckning:
  • <p>У статті досліджено цифровізацію судових експертиз як об’єкт адміністративно-правового регулювання в Україні. Обґрунтовано актуальність проблематики в контексті цифрової трансформації публічного управління та посилення вимог до доказової надійності в умовах воєнного стану. Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат цифровізації у сфері судово-експертної діяльності, зокрема розмежовано поняття оцифрування, цифровізації та цифрової трансформації, а також визначено співвідношення між цифровою криміналістикою, електронними доказами та електронним висновком експерта. Запропоновано авторське визначення цифровізації судових експертиз як нормативно й технологічно опосередкованого перепроєктування процедур призначення, виконання та документування судової експертизи. Розкрито нормативно-інституційний каркас цифровізації судово-експертної діяльності, що включає законодавче визначення суб’єктів, підзаконне наказне регулювання процедур призначення й документування експертиз, регістрову інфраструктуру Державного реєстру атестованих судових експертів та адміністративні процедури присвоєння кваліфікації через цифрові канали публічного сервісу. Охарактеризовано адміністративно-правові режими цифрової трансформації експертних процедур: режим електронного документа з кваліфікованим електронним підписом та печаткою, режим електронних довірчих послуг, режим управління даними як об’єктом публічного адміністрування. Висвітлено проблематику стандартів довіри, кіберстійкості та управління ризиками в умовах воєнного стану, включно з міжнародними стандартами обігу цифрових доказів, форензичних процесів ISO 21043 та ISO/IEC 27037. Визначено компаративні орієнтири та євроінтеграційні імперативи цифровізації, зокрема вимоги функціональної сумісності з європейськими режимами довірчих послуг eIDAS, захисту персональних даних GDPR, регулювання штучного інтелекту та транскордонного доступу до електронних доказів. Сформульовано пропозиції щодо побудови єдиної адміністративно-правової моделі «цифрової довіри» в системі судово-експертної діяльності.</p>