Uloženo v:
| Hlavní autoři: | , , , |
|---|---|
| Médium: | Recurso digital |
| Jazyk: | |
| Vydáno: |
Zenodo
2026
|
| Témata: | |
| On-line přístup: | https://doi.org/10.5281/zenodo.19209359 |
| Tagy: |
Přidat tag
Žádné tagy, Buďte první, kdo vytvoří štítek k tomuto záznamu!
|
Obsah:
- У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти впливу податкової політики на формування підприємницької культури в сучасних економічних умовах. Обґрунтовано, що податкова політика виступає не лише інструментом наповнення бюджету, але й важливим чинником формування економічної поведінки суб'єктів господарювання. Особливу увагу приділено взаємозв'язку між податковою культурою, податковою мораллю та комплаєнс-поведінкою платників податків. Встановлено, що рівень добровільної сплати податків значною мірою залежить від інституційних чинників, зокрема стабільності податкового законодавства, ефективності адміністрування та рівня довіри до державних органів. У роботі проаналізовано сучасний стан податкової політики України та визначено ключові проблеми, серед яких нестабільність нормативно-правової бази, високий рівень податкового навантаження, значні масштаби тіньової економіки та недостатній рівень податкової культури. Дослідження показало, що, незважаючи на позитивну динаміку податкової дисципліни та зростання частки добровільної сплати податків, значна частина економічної діяльності залишається в тіньовому секторі, що негативно впливає на ефективність податкової системи та соціально-економічний розвиток держави. Запропоновано комплексний підхід до оцінки ефективності податкової політики, який передбачає поєднання фіскальних показників із поведінковими індикаторами, такими як рівень податкової дисципліни, частка тіньової економіки, рівень податкового боргу та добровільність виконання податкових зобов'язань. Обґрунтовано, що використання такого підходу дозволяє більш повно оцінити результативність податкових інструментів та їх вплив на формування підприємницької культури. Доведено, що підвищення ефективності податкової політики потребує не лише вдосконалення фіскальних механізмів, але й розвитку інституційного середовища, підвищення прозорості державних фінансів, цифровізації податкового адміністрування та формування довіри між державою і бізнесом. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки заходів, спрямованих на підвищення рівня добровільної сплати податків, зниження масштабів тіньової економіки та формування сприятливого середовища для сталого розвитку підприємництва.