Gespeichert in:
| Hauptverfasser: | , , |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Sprache: | |
| Veröffentlicht: |
Zenodo
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | https://doi.org/10.5281/zenodo.19581503 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Inhaltsangabe:
- Анотація. У статті розглянуто проблему формування прикладних стрілецьких навичок юнаків і дівчат в умовах позашкільної освіти як актуальний напрям модернізації фізкультурно-спортивної роботи в Україні. Актуальність дослідження зумовлена потребою у таких організаційно-методичних рішеннях, які поєднували б розвиток координації, точності, самоконтролю, дисциплінованості, командної взаємодії та безпекової культури із сучасними мотиваційно привабливими формами залучення молоді до рухової активності. Обґрунтовано, що традиційні підходи до стрілецької підготовки лише частково відповідають потребам позашкільного середовища, оскільки часто орієнтуються або на вузькоспортивний результат, або на спеціалізовані прикладні моделі, недостатньо адаптовані до вікових і педагогічних особливостей юнаків та дівчат. Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні методичних засад формування прикладних стрілецьких навичок юнаків і дівчат у позашкіллі та розробленні концептуальної моделі нової модульної програми. У дослідженні використано аналіз і синтез науково-методичної літератури, порівняльний аналіз українських і закордонних джерел, системно-структурний аналіз, теоретичне моделювання та узагальнення педагогічного досвіду. Установлено, що прикладні стрілецькі навички в умовах позашкілля доцільно трактувати як інтегральний результат розвитку точності дії, постуральної стійкості, візуально-рухової координації, концентрації уваги, емоційної саморегуляції, дотримання правил безпеки та здатності до командної взаємодії. Визначено основні методичні засади їх формування: пріоритет безпеки й педагогічної доцільності, інтегративність змісту, рівний доступ юнаків і дівчат до програми за умови індивідуалізації навантаження, модульність навчально-тренувального процесу, поєднання спортивності, ігровізації та прикладної спрямованості. Показано, що перспективним для українського позашкілля є створення нової інтегрованої програми з виразною брендовою ідентичністю, яка поєднує варіативність вправ, сценарність, командні формати, цифровий зворотний зв'язок і модульний інвентарний комплекс. Запропоновано концептуальну модель програми «СТРАЖ junior». Зроблено висновок, що її впровадження сприятиме підвищенню якості позашкільної фізкультурно-спортивної роботи, розвитку прикладних умінь, зміцненню дисципліни, відповідальності й мотивації молоді до систематичних занять.