I tiakina i:
| Kaituhi matua: | |
|---|---|
| Hōputu: | Recurso digital |
| Reo: | |
| I whakaputaina: |
Zenodo
2026
|
| Ngā marau: | |
| Urunga tuihono: | https://doi.org/10.5281/zenodo.19636691 |
| Ngā Tūtohu: |
Tāpirihia he Tūtohu
Kāore He Tūtohu, Me noho koe te mea tuatahi ki te tūtohu i tēnei pūkete!
|
Rārangi ihirangi:
- У статті аналізується вплив білінгвізму на розвиток когнітивної гнучкості дитини старшого дошкільного віку. Двомовність розглядається як дієвий інструмент, що стимулює гнучкість мислення та здатність дитини швидко адаптуватися до нових завдань. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад впливу білінгвального виховання на розвиток когнітивної гнучкості як ключової виконавчої функції мозку дітей старшого дошкільного віку. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс загальнонаукових теоретичних методів: індукції та дедукції при аналізі психолінгвістичних концепцій; термінологічний аналіз для уточнення дефініцій «білінгвізм», «когнітивна гнучкість»; системно-структурний метод для моделювання зв'язків між мовленнєвою діяльністю та нейропластичністю; компаративний аналіз сучасних закордонних та вітчизняних педагогічних підходів до білінгвального виховання. Отримані в ході теоретичного аналізу результати дозволили розкрити сутність когнітивної гнучкості як здатності дитини до оперативного перемикання між різними ментальними установками та адаптації до змінних правил діяльності. Доведено, що ситуація білінгвізму створює унікальний «когнітивний конфлікт», вирішення якого потребує постійної активації механізмів селективної уваги та інгібіторного контролю (гальмування нецільової мови). Обґрунтовано, що старший дошкільний вік є сенситивним періодом для розвитку нейропластичності через занурення у друге мовне середовище. Визначено, що формування білінгвальної культури спілкування сприяє не лише лінгвістичному розвитку, а й підвищенню загального рівня інтелектуальної лабільності. Охарактеризовано роль білінгвального середовища як каталізатора формування «когнітивного резерву», що забезпечує високий рівень металінгвістичної усвідомленості. Зазначено важливость впровадження білінгвального підходу для стимулювання дивергентного мислення та креативності у старшому дошкільному віці. Сформульовано висновки: теоретичне дослідження підтверджує, що білінгвальне виховання є потужним стимулом розвитку виконавчих функцій мозку. Когнітивна гнучкість, сформована в умовах двомовного спілкування, стає фундаментом для успішної адаптації дитини до шкільного навчання та розвитку дивергентного мислення. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці методичного інструментарію для діагностики розвитку мовлення та дослідження рівнів когнітивної гнучкості у дітей-білінгвів.