Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Hauptverfasser: Ткаченко, Лідія Петрівна, Рубан, Алла Миколаївна, Струтинська, Тетяна Романівна
Format: Recurso digital
Sprache:
Veröffentlicht: Zenodo 2025
Online-Zugang:https://doi.org/10.5281/zenodo.15027536
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Inhaltsangabe:
  • <p><em><span>У сучасному світі важливим є володіння не лише рідною мовою, а й іноземними. Такі знання уможливлюють кар’єрне зростання, безперервний розвиток особистостей. Більшість стикається з проблемами під час засвоєння іншомовної лексики, особливо зараз, коли навчання в Україні здебільшого дистанційне. Одним із найпоширеніших прийомів з навчання державній та іноземним мовам є комунікативний. Він допомагає розвитку навичок спілкування здобувачів у реальних життєвих ситуаціях. </span></em><strong><em><span>Мета</span></em></strong><em><span> дослідження полягає в оцінці різних методик навчання української та іноземних мов учнів та студентів, наданні практичних рекомендацій для педагогів-філологів, а також встановленні ключових факторів впливу на успішність здобувачів. <strong>Методи:</strong> пошук, аналіз наукової літератури; порівняння; систематизація; узагальнення.<em> <strong>Результати</strong> наукової розвідки полягають в окреслені освітніх </em>особливостей в умовах війни в Україні<em>, розкритті переваг і недоліків </em>дистанційного навчання (не прив’язаність до місця отримання знань, анонімність результатів, зручність у поєднанні з роботою, індивідуальні траєкторії з засвоєння дисциплін / технічні проблеми, перевантаження учасників освітнього процесу, академічна недоброчесність, складнощі самодисципліни здобувачів).<em> Удалось висвітлити </em>найпоширеніші труднощі,</span></em><span> <em>що виникають під час засвоєння іншомовної лексики учнями і студентами<em> (невмотивованість, неправильність вимови, замала кількість розмовної практики, застарілі методи навчання)</em> та відповідні способи їх уникнення.</em> <em>Ґрунтовно проаналізовані найбільш </em><em>ефективні (традиційні та інтерактивні) методи навчання української та іноземних мов здобувачів різних рівнів<em> підготовки. Звернуто увагу на найрезультативніші </em>форми самостійної роботи на мовних заняттях із учнями мовного та немовного профілю та студентами філологічних й інших спеціальностей (тестування; написання есе, творів, тез, рефератів; створення мультимедійних проєктів). <em>Лаконічно подані головні загальноєвропейські тенденції з викладання іноземних мов (модульно-кредитна система; критерії оцінювання; індивідуальний підбір завдань, навчально-методичної літератури; мобільність студентів). Зазначено можливості </em>штучного інтелекту, деяких інтерактивних платформ для засвоєння мов offline / online здобувачами (Google Classroom, Moodle, BBC Learning English, Livemocha, Callan Method, Lang-g). Відмічено вагому роль самоосвіти для учнів та студентів із метою кращого запам’ятовування ними іншомовної лексики та покращення їх здібностей до тривалих мовних комунікацій. <em><strong>Висновки</strong>, що отримані в результаті нашого дослідження, засвідчують важливість осучаснення методик викладання, збільшення розмовної практики в поєднання з використанням цифрових технологій педагогами-філологами задля покращення комунікативних навичок здобувачів освіти.</em></em></span></p>