Філософсько-антропологічне осмислення дитини та дитинства у контексті інклюзії
Fuente:
Zenodo
Enregistré dans:
| Auteur principal: | |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Publié: |
Zenodo
2025
|
| Accès en ligne: | |
| Tags: |
Ajouter un tag
Pas de tags, Soyez le premier à ajouter un tag!
|
| _version_ | 1866902129374920704 |
|---|---|
| author | Дроботенко, Мар'яна Олександрівна |
| author_facet | Дроботенко, Мар'яна Олександрівна |
| contents | <p><em><span lang="UK">У статті здійснено комплексне філософсько-антропологічне осмислення дитини і дитинства в контексті інклюзивної освіти, з особливим акцентом на феномен нейрорізноманітності як особливу форму людського буття. Аналізується традиційна нормативна парадигма, яка розглядає дитинство як етап розвитку до стандартизованої моделі дорослості і часто маргіналізує дітей з нейродивергентними особливостями, зокрема з аутизмом, СДУГ, дислексією та іншими нейроунікальностями. Запропоновано переосмислення нейродиверситету як онтологічно значущої форми людської множинності, що вимагає переоцінки базових категорій норми, інакшості, суб’єктності та гідності.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">Опираючись на класичні і сучасні концепції філософської антропології (роботи Гельмута Плесснера, Арнольда Гелена, Моріса Мерло-Понті), підкреслюється відкритість і незавершеність людського існування як основа прийняття різних способів буття. Концепція екзцентричної позиції Плесснера, яка означає одночасне існування людини “в собі” і “поза собою” у соціокультурному світі, дозволяє трактувати нейроособливість не як дефект, а як автентичну форму присутності у світі. Феноменологія тілесності Мерло-Понті засвідчує, що тіло — це суб’єкт досвіду, через який розгортається унікальне сприйняття реальності, і нейрорізноманітність є легітимною тілесно-свідомісною конфігурацією.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">У статті також інтегровано етичні підходи Еммануеля Левінаса, який розглядає Іншого — зокрема дитину з нейроособливістю — як носія абсолютної гідності, що не підлягає редукції чи нормуванню. Сучасна педагогічна філософія, представлена, зокрема, Гертом Бієстою, акцентує на вже наявній суб’єктності дитини, закликаючи педагогів не формувати, а слухати дитячий голос. Враховано внесок критичних студій інвалідності, які наголошують на соціально-політичній природі норм і виключень у освіті.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">Особлива увага приділена українському науковому дискурсу, зокрема працям Л. Лук’янової, О. Савченко та С. Карамушки, що розвивають ідеї етичної зустрічі з Іншим і педагогіки, орієнтованої на підтримку унікальної інакшості дитини з нейроособливостями.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">Отже, трансформація парадигми інклюзивної освіти від корекції до визнання дитини як повноцінного суб’єкта смислу і культури є не лише теоретичною необхідністю, а й практичним викликом, що вимагає оновлення педагогічних моделей і освітнього простору. Це відкриває шлях до глибшого гуманістичного підходу, що цінує різноманіття як ключову цінність людства.</span></em></p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_16868460 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Філософсько-антропологічне осмислення дитини та дитинства у контексті інклюзії Дроботенко, Мар'яна Олександрівна <p><em><span lang="UK">У статті здійснено комплексне філософсько-антропологічне осмислення дитини і дитинства в контексті інклюзивної освіти, з особливим акцентом на феномен нейрорізноманітності як особливу форму людського буття. Аналізується традиційна нормативна парадигма, яка розглядає дитинство як етап розвитку до стандартизованої моделі дорослості і часто маргіналізує дітей з нейродивергентними особливостями, зокрема з аутизмом, СДУГ, дислексією та іншими нейроунікальностями. Запропоновано переосмислення нейродиверситету як онтологічно значущої форми людської множинності, що вимагає переоцінки базових категорій норми, інакшості, суб’єктності та гідності.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">Опираючись на класичні і сучасні концепції філософської антропології (роботи Гельмута Плесснера, Арнольда Гелена, Моріса Мерло-Понті), підкреслюється відкритість і незавершеність людського існування як основа прийняття різних способів буття. Концепція екзцентричної позиції Плесснера, яка означає одночасне існування людини “в собі” і “поза собою” у соціокультурному світі, дозволяє трактувати нейроособливість не як дефект, а як автентичну форму присутності у світі. Феноменологія тілесності Мерло-Понті засвідчує, що тіло — це суб’єкт досвіду, через який розгортається унікальне сприйняття реальності, і нейрорізноманітність є легітимною тілесно-свідомісною конфігурацією.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">У статті також інтегровано етичні підходи Еммануеля Левінаса, який розглядає Іншого — зокрема дитину з нейроособливістю — як носія абсолютної гідності, що не підлягає редукції чи нормуванню. Сучасна педагогічна філософія, представлена, зокрема, Гертом Бієстою, акцентує на вже наявній суб’єктності дитини, закликаючи педагогів не формувати, а слухати дитячий голос. Враховано внесок критичних студій інвалідності, які наголошують на соціально-політичній природі норм і виключень у освіті.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">Особлива увага приділена українському науковому дискурсу, зокрема працям Л. Лук’янової, О. Савченко та С. Карамушки, що розвивають ідеї етичної зустрічі з Іншим і педагогіки, орієнтованої на підтримку унікальної інакшості дитини з нейроособливостями.</span></em></p> <p><em><span lang="UK">Отже, трансформація парадигми інклюзивної освіти від корекції до визнання дитини як повноцінного суб’єкта смислу і культури є не лише теоретичною необхідністю, а й практичним викликом, що вимагає оновлення педагогічних моделей і освітнього простору. Це відкриває шлях до глибшого гуманістичного підходу, що цінує різноманіття як ключову цінність людства.</span></em></p> |
| title | Філософсько-антропологічне осмислення дитини та дитинства у контексті інклюзії |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.16868460 |