| _version_ | 1866901570968354816 |
|---|---|
| author | Безрученков, Юрій Володимирович Щука, Галина Петрівна |
| author_facet | Безрученков, Юрій Володимирович Щука, Галина Петрівна |
| contents | <p><em>У сучасному бізнес-середовищі, що зазнає постійних змін під впливом глобальних криз, цифровізація управлінських процесів стала не лише технологічною необхідністю, а й стратегічним інструментом забезпечення стійкості та конкурентоспроможності організацій. Управління проєктами трансформується з технічної функції у багатовимірну дисципліну, що поєднує цифрові рішення, гнучкі методології та соціальні аспекти командної взаємодії. <strong>Метою</strong>статті є комплексне аналіз можливостей використання цифрових інструментів в управлінні проєктами, з акцентом на комбіновані моделі управління, які поєднують елементи традиційних та гнучких підходів, а також їх застосування в умовах гібридного та дистанційного режиму роботи. <strong>Методи</strong>. У дослідженні використано аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз традиційних і цифрових підходів, системний підхід до оцінки ефективності управлінських моделей, а також метод узагальнення для формулювання практичних рекомендацій. <strong>Результати.</strong> Встановлено, що цифрові платформи (Microsoft Teams, Jira, Trello, Asana, Slack), інструменти аналітики (Hubstaff, Time Doctor) та алгоритми штучного інтелекту сприяють підвищенню ефективності управління проєктами. Комбіновані моделі забезпечують гнучкість, покращене управління ризиками та ефективну командну взаємодію. Наведено приклади застосування цифрових рішень у туристичному, готельному та ресторанному бізнесі, де вони дозволяють адаптуватися до змін ринку та покращити якість обслуговування. <strong>Висновки</strong>. Цифровізація управління проєктами є ключовим чинником адаптації організацій до викликів посткризового світу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вирішення невивчених аспектів, зокрема інтеграцію цифрових інструментів у малих підприємствах, психологічні виклики дистанційної роботи та етичні питання використання ШІ.</em></p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_17008061 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Використання цифрових інструментів в управлінні проєктами Безрученков, Юрій Володимирович Щука, Галина Петрівна <p><em>У сучасному бізнес-середовищі, що зазнає постійних змін під впливом глобальних криз, цифровізація управлінських процесів стала не лише технологічною необхідністю, а й стратегічним інструментом забезпечення стійкості та конкурентоспроможності організацій. Управління проєктами трансформується з технічної функції у багатовимірну дисципліну, що поєднує цифрові рішення, гнучкі методології та соціальні аспекти командної взаємодії. <strong>Метою</strong>статті є комплексне аналіз можливостей використання цифрових інструментів в управлінні проєктами, з акцентом на комбіновані моделі управління, які поєднують елементи традиційних та гнучких підходів, а також їх застосування в умовах гібридного та дистанційного режиму роботи. <strong>Методи</strong>. У дослідженні використано аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз традиційних і цифрових підходів, системний підхід до оцінки ефективності управлінських моделей, а також метод узагальнення для формулювання практичних рекомендацій. <strong>Результати.</strong> Встановлено, що цифрові платформи (Microsoft Teams, Jira, Trello, Asana, Slack), інструменти аналітики (Hubstaff, Time Doctor) та алгоритми штучного інтелекту сприяють підвищенню ефективності управління проєктами. Комбіновані моделі забезпечують гнучкість, покращене управління ризиками та ефективну командну взаємодію. Наведено приклади застосування цифрових рішень у туристичному, готельному та ресторанному бізнесі, де вони дозволяють адаптуватися до змін ринку та покращити якість обслуговування. <strong>Висновки</strong>. Цифровізація управління проєктами є ключовим чинником адаптації організацій до викликів посткризового світу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вирішення невивчених аспектів, зокрема інтеграцію цифрових інструментів у малих підприємствах, психологічні виклики дистанційної роботи та етичні питання використання ШІ.</em></p> |
| title | Використання цифрових інструментів в управлінні проєктами |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.17008061 |