Enregistré dans:
| Auteurs principaux: | , , |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Langue: | |
| Publié: |
Zenodo
2026
|
| Accès en ligne: | https://doi.org/10.5281/zenodo.18125515 |
| Tags: |
Ajouter un tag
Pas de tags, Soyez le premier à ajouter un tag!
|
Table des matières:
- <p>В умовах стрімкого зростання обсягів фінансових даних, ускладнення внутрішніх бізнес-процесів і посилення вимог до прозорості та контрольованості фінансової інформації ефективність автоматизованого фінансового контролю дедалі більше характеризується не лише рівнем технологічного забезпечення, а і якістю його організаційної та кадрової підтримки. У цьому контексті особливого значення набуває інтеграція автоматизованих контрольних механізмів із системою управління персоналом, яка формує передумови дотримання контрольних процедур, відповідальності та цифрової дисципліни персоналу. Метою статті є обґрунтування цілісного підходу до адаптації системи управління персоналом до вимог автоматизованого фінансового контролю через визначення основних напрямів інтеграції HR-функцій у контрольне середовище та розроблення поетапного алгоритму такої адаптації. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез – для узагальнення наукових підходів до фінансового контролю та управління персоналом; системний підхід – для підтвердження взаємозв’язку HR-системи й автоматизованого фінансового контролю; структурно-логічний метод – для створення алгоритму адаптації; абстрактно-логічний метод – для формулювання висновків і практичних рекомендацій. У результаті дослідження аргументовано доцільність переходу від фрагментарних кадрових рішень до цілісного критерію до адаптації системи управління персоналом, що базується на принципах системності, превентивності, прозорості, відповідальності, безперервного розвитку компетентностей і орієнтації на фінансову дисципліну. Розроблено поетапний алгоритм адаптації HR-системи, який охоплює стратегічні, організаційно-методичні та результативні етапи й забезпечує керованість змін, мінімізацію кадрових ризиків і стійкість функціонування автоматизованого фінансового контролю. Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості використання запропонованих напрямів адаптації, інструментарію та алгоритму як методичної основи для побудови або вдосконалення системи автоматизованого фінансового контролю на підприємствах різних галузей в умовах цифрової трансформації.</p>