Концептуальний підхід до організаційно-інфраструктурного моделювання надання телемедичних послуг в Україні
Fuente:
Zenodo
Gespeichert in:
| Hauptverfasser: | , |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Veröffentlicht: |
Zenodo
2026
|
| Online-Zugang: | |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| _version_ | 1866901719217078272 |
|---|---|
| author | Кравченко, Анна Станіславівна Рябков, Сергій Олександрович |
| author_facet | Кравченко, Анна Станіславівна Рябков, Сергій Олександрович |
| contents | <p><strong><em>Мета. </em></strong><em>Основною метою дослідження було розробити концептуальний підхід до організаційно-інфраструктурного моделювання надання телемедичних послуг в Україні.</em></p> <p><strong><em>Методи. </em></strong><em>Дослідження базувалося на порівняльному аналізі міжнародних практик (WHO, NHS, CMS, OECD, OTN) та застосуванні методів фінансової оцінки інвестицій. Використано DCF, NPV, IRR і аналіз точки беззбитковості. Розрахунки проведено на 10-річному горизонті з дисконтними ставками 5–15%, різними рівнями впровадження (20%, 50%, 80%) і сценаріями тарифоутворення. Додатково змодельовано інформаційні потоки, фінансові механізми та організаційні структури для кожної з концепцій.</em></p> <p><strong><em>Результати. </em></strong><em>Порівняльний аналіз показав, що централізована модель забезпечує високу керованість і швидке масштабування у кризових умовах, але вимагає значних початкових інвестицій та характеризується ризиком одноточкової відмови. Децентралізована модель створює більше можливостей для регіональної адаптації та стійкості, проте має вищі операційні витрати і складнощі з інтероперабельністю. Найбільш перспективною виявилася гібридна модель, яка поєднує централізоване ядро (єдині реєстри, захист даних) із регіональними хабами. Вона демонструє позитивний NPV із п’ятого року впровадження та IRR понад 12% при сценарії охоплення 50% населення. Економічний аналіз показав, що телемедицина здатна скоротити прямі витрати на хронічних пацієнтів на 10–25%, знизити рівень госпіталізацій на 20% і підвищити продуктивність праці за рахунок скорочення транспортних та часових витрат. За сценарієм середнього охоплення 50% населення інтегральний економічний ефект оцінюється на рівні 1–1,5% ВВП щорічно. </em></p> <p><strong><em>Наукова новизна.</em></strong><em> Уперше в українському науковому полі представлено системну типологізацію організаційних моделей телемедицини з оцінкою їх економічної ефективності на основі фінансово-інвестиційного аналізу. Запропоновано інструменталізовану гібридну модель, адаптовану до умов воєнного стану та післявоєнного відновлення, що враховує цифрові, нормативні, інфраструктурні й кадрові обмеження. </em></p> <p><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Телемедицина в Україні є інноваційним інструментом, що сприяє зниженню витрат, зростанню продуктивності та соціальній стійкості. Оптимальним стратегічним рішенням виступає гібридна модель, яка поєднує централізоване управління з регіональною гнучкістю та узгоджується з європейським вектором цифровізації охорони здоров’я.</em></p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_18614134 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Концептуальний підхід до організаційно-інфраструктурного моделювання надання телемедичних послуг в Україні Кравченко, Анна Станіславівна Рябков, Сергій Олександрович <p><strong><em>Мета. </em></strong><em>Основною метою дослідження було розробити концептуальний підхід до організаційно-інфраструктурного моделювання надання телемедичних послуг в Україні.</em></p> <p><strong><em>Методи. </em></strong><em>Дослідження базувалося на порівняльному аналізі міжнародних практик (WHO, NHS, CMS, OECD, OTN) та застосуванні методів фінансової оцінки інвестицій. Використано DCF, NPV, IRR і аналіз точки беззбитковості. Розрахунки проведено на 10-річному горизонті з дисконтними ставками 5–15%, різними рівнями впровадження (20%, 50%, 80%) і сценаріями тарифоутворення. Додатково змодельовано інформаційні потоки, фінансові механізми та організаційні структури для кожної з концепцій.</em></p> <p><strong><em>Результати. </em></strong><em>Порівняльний аналіз показав, що централізована модель забезпечує високу керованість і швидке масштабування у кризових умовах, але вимагає значних початкових інвестицій та характеризується ризиком одноточкової відмови. Децентралізована модель створює більше можливостей для регіональної адаптації та стійкості, проте має вищі операційні витрати і складнощі з інтероперабельністю. Найбільш перспективною виявилася гібридна модель, яка поєднує централізоване ядро (єдині реєстри, захист даних) із регіональними хабами. Вона демонструє позитивний NPV із п’ятого року впровадження та IRR понад 12% при сценарії охоплення 50% населення. Економічний аналіз показав, що телемедицина здатна скоротити прямі витрати на хронічних пацієнтів на 10–25%, знизити рівень госпіталізацій на 20% і підвищити продуктивність праці за рахунок скорочення транспортних та часових витрат. За сценарієм середнього охоплення 50% населення інтегральний економічний ефект оцінюється на рівні 1–1,5% ВВП щорічно. </em></p> <p><strong><em>Наукова новизна.</em></strong><em> Уперше в українському науковому полі представлено системну типологізацію організаційних моделей телемедицини з оцінкою їх економічної ефективності на основі фінансово-інвестиційного аналізу. Запропоновано інструменталізовану гібридну модель, адаптовану до умов воєнного стану та післявоєнного відновлення, що враховує цифрові, нормативні, інфраструктурні й кадрові обмеження. </em></p> <p><strong><em>Висновки. </em></strong><em>Телемедицина в Україні є інноваційним інструментом, що сприяє зниженню витрат, зростанню продуктивності та соціальній стійкості. Оптимальним стратегічним рішенням виступає гібридна модель, яка поєднує централізоване управління з регіональною гнучкістю та узгоджується з європейським вектором цифровізації охорони здоров’я.</em></p> |
| title | Концептуальний підхід до організаційно-інфраструктурного моделювання надання телемедичних послуг в Україні |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.18614134 |