Інноваційні оздоровчі технології у системі ергономічного забезпечення життєдіяльності людини
Fuente:
Zenodo
Gespeichert in:
| Hauptverfasser: | , , |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Veröffentlicht: |
Zenodo
2026
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| _version_ | 1866902284449873920 |
|---|---|
| author | Демьохін Дмитро Юрійович Колос Микола Анатолійович Бичук Олександр Іванович |
| author_facet | Демьохін Дмитро Юрійович Колос Микола Анатолійович Бичук Олександр Іванович |
| contents | Анотація. Глобальна цифровізація зумовила виникнення антропоцентричного парадоксу: сучасне ергономічне середовище трансформувалося у патогенний чинник, що ініціює каскадні дезадаптивні реакції та деструкцію біомеханічних констант опорно-рухового апарату. Традиційна пасивна ергономіка вичерпала превентивний потенціал, що актуалізує переосмислення інноваційних оздоровчих технологій як іманентних компонентів системи життєдіяльності. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка концептуальної моделі інтеграції інноваційних оздоровчих технологій у структуру життєдіяльності людини як домінуючого фактора профілактики та корекції негативних впливів ергономічного середовища. Методи дослідження. Застосовано системно-структурний аналіз для декомпозиції функціональних вузлів ергономічного забезпечення, компаративний аналіз стратегій превенції гіподинамії та концептуальне моделювання для розробки моделі активного середовища. Результати. Шляхом концептуального моделювання розроблено архітектоніку «активного ергономічного простору», що базується на принципі динамічного гомеостазу. Модель синтезує інтелектуально-сенсорний контур моніторингу, технологічний модулятор проактивної рухової активності та біомеханічний адаптер середовища. Доведено, що біогеометричний профіль постави є цільовим параметром управління в цій системі, забезпечуючи єдність діагностичного та корекційного рівнів. Висновки. У дослідженні обґрунтовано використання концептуального моделювання для детермінації кореляцій між параметрами ергономічного середовища та біогеометричним профілем постави як інтегральним індикатором функціонального стану індивіда. Розроблено багаторівневу архітектоніку активного ергономічного простору, що синтезує інтелектуально-сенсорний моніторинг, технологічну модуляцію рухової активності, біомеханічну адаптацію та когнітивно-поведінкову саморефлексію. Методологічно верифіковано поетапну модель реалізації даної концепції (від діагностики до контрольно-оцінювального етапу), що забезпечує системність корекційно-профілактичних впливів. |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_18615044 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Інноваційні оздоровчі технології у системі ергономічного забезпечення життєдіяльності людини Демьохін Дмитро Юрійович Колос Микола Анатолійович Бичук Олександр Іванович оздоровчі технології; рухова активність; біомеханіка постави; ергономіка; адаптивно-кінезіологічний контур життєвого середовища; концептуальна модель Анотація. Глобальна цифровізація зумовила виникнення антропоцентричного парадоксу: сучасне ергономічне середовище трансформувалося у патогенний чинник, що ініціює каскадні дезадаптивні реакції та деструкцію біомеханічних констант опорно-рухового апарату. Традиційна пасивна ергономіка вичерпала превентивний потенціал, що актуалізує переосмислення інноваційних оздоровчих технологій як іманентних компонентів системи життєдіяльності. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка концептуальної моделі інтеграції інноваційних оздоровчих технологій у структуру життєдіяльності людини як домінуючого фактора профілактики та корекції негативних впливів ергономічного середовища. Методи дослідження. Застосовано системно-структурний аналіз для декомпозиції функціональних вузлів ергономічного забезпечення, компаративний аналіз стратегій превенції гіподинамії та концептуальне моделювання для розробки моделі активного середовища. Результати. Шляхом концептуального моделювання розроблено архітектоніку «активного ергономічного простору», що базується на принципі динамічного гомеостазу. Модель синтезує інтелектуально-сенсорний контур моніторингу, технологічний модулятор проактивної рухової активності та біомеханічний адаптер середовища. Доведено, що біогеометричний профіль постави є цільовим параметром управління в цій системі, забезпечуючи єдність діагностичного та корекційного рівнів. Висновки. У дослідженні обґрунтовано використання концептуального моделювання для детермінації кореляцій між параметрами ергономічного середовища та біогеометричним профілем постави як інтегральним індикатором функціонального стану індивіда. Розроблено багаторівневу архітектоніку активного ергономічного простору, що синтезує інтелектуально-сенсорний моніторинг, технологічну модуляцію рухової активності, біомеханічну адаптацію та когнітивно-поведінкову саморефлексію. Методологічно верифіковано поетапну модель реалізації даної концепції (від діагностики до контрольно-оцінювального етапу), що забезпечує системність корекційно-профілактичних впливів. |
| title | Інноваційні оздоровчі технології у системі ергономічного забезпечення життєдіяльності людини |
| topic | оздоровчі технології; рухова активність; біомеханіка постави; ергономіка; адаптивно-кінезіологічний контур життєвого середовища; концептуальна модель |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.18615044 |