Академічна доброчесність у контексті використання ChatGPT та інших генеративних AI-систем у наукових дослідженнях студентів
Fuente:
Zenodo
Enregistré dans:
| Auteurs principaux: | , , |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Publié: |
Zenodo
2026
|
| Accès en ligne: | |
| Tags: |
Ajouter un tag
Pas de tags, Soyez le premier à ajouter un tag!
|
| _version_ | 1866901956051599360 |
|---|---|
| author | Комлик, Наталія Іванівна Михаськова, Марина Анатоліївна Красильникова, Ірина Валеріївна |
| author_facet | Комлик, Наталія Іванівна Михаськова, Марина Анатоліївна Красильникова, Ірина Валеріївна |
| contents | <p><em>Інтеграція генеративних систем штучного інтелекту в освітньо-науковий простір зумовлює трансформацію практик виконання здобувачами освіти наукових робіт та водночас актуалізує проблему дотримання принципів етичної відповідальності, авторства й обґрунтованості результатів. Застосування інструментів автоматизованого генерування тексту змінює характер навчально-дослідної діяльності, що породжує нові виклики для забезпечення прозорості й об’єктивності академічного оцінювання. <strong>Метою</strong> статті є аналіз етичних і нормативних аспектів застосування генеративних систем штучного інтелекту в наукових дослідженнях здобувачів, а також виявлення викликів і перспектив дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому процесі. <strong>Методи.</strong> У дослідженні застосовано теоретичне узагальнення, порівняльний аналіз, систематизацію наукових джерел, а також проаналізовано міжнародні рекомендації та нормативні документи, які регламентують використання цифрових інструментів у вищій освіті. Додатково застосовано елементи контент-аналізу для виявлення типових порушень і суперечностей у разі залучення генеративних технологій під час виконання здобувачами освіти наукових робіт. <strong>Результати.</strong>З’ясовано, що інтеграція систем штучного інтелекту, з одного боку, підвищує ефективність навчально-дослідної діяльності, а з іншого – породжує ризики некоректного запозичення, підміни авторства та формального виконання дослідницьких завдань. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування допоміжних і неприпустимих форм застосування інструментів штучного інтелекту, а також формування в здобувачів навичок відповідального використання цифрових ресурсів у науковій роботі. <strong>Висновки.</strong> Доведено, що забезпечення академічної доброчесності в умовах поширення генеративних систем штучного інтелекту потребує оновлення внутрішніх регламентів закладів вищої освіти, уніфікації вимог до оформлення результатів досліджень і посилення освітнього складника, спрямованого на розвиток етичної культури наукової діяльності. Результати дослідження можуть слугувати основою для вдосконалення політик університетів у сфері цифрової етики.</em></p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_18870992 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Академічна доброчесність у контексті використання ChatGPT та інших генеративних AI-систем у наукових дослідженнях студентів Комлик, Наталія Іванівна Михаськова, Марина Анатоліївна Красильникова, Ірина Валеріївна <p><em>Інтеграція генеративних систем штучного інтелекту в освітньо-науковий простір зумовлює трансформацію практик виконання здобувачами освіти наукових робіт та водночас актуалізує проблему дотримання принципів етичної відповідальності, авторства й обґрунтованості результатів. Застосування інструментів автоматизованого генерування тексту змінює характер навчально-дослідної діяльності, що породжує нові виклики для забезпечення прозорості й об’єктивності академічного оцінювання. <strong>Метою</strong> статті є аналіз етичних і нормативних аспектів застосування генеративних систем штучного інтелекту в наукових дослідженнях здобувачів, а також виявлення викликів і перспектив дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому процесі. <strong>Методи.</strong> У дослідженні застосовано теоретичне узагальнення, порівняльний аналіз, систематизацію наукових джерел, а також проаналізовано міжнародні рекомендації та нормативні документи, які регламентують використання цифрових інструментів у вищій освіті. Додатково застосовано елементи контент-аналізу для виявлення типових порушень і суперечностей у разі залучення генеративних технологій під час виконання здобувачами освіти наукових робіт. <strong>Результати.</strong>З’ясовано, що інтеграція систем штучного інтелекту, з одного боку, підвищує ефективність навчально-дослідної діяльності, а з іншого – породжує ризики некоректного запозичення, підміни авторства та формального виконання дослідницьких завдань. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування допоміжних і неприпустимих форм застосування інструментів штучного інтелекту, а також формування в здобувачів навичок відповідального використання цифрових ресурсів у науковій роботі. <strong>Висновки.</strong> Доведено, що забезпечення академічної доброчесності в умовах поширення генеративних систем штучного інтелекту потребує оновлення внутрішніх регламентів закладів вищої освіти, уніфікації вимог до оформлення результатів досліджень і посилення освітнього складника, спрямованого на розвиток етичної культури наукової діяльності. Результати дослідження можуть слугувати основою для вдосконалення політик університетів у сфері цифрової етики.</em></p> |
| title | Академічна доброчесність у контексті використання ChatGPT та інших генеративних AI-систем у наукових дослідженнях студентів |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.18870992 |