Адаптивні фізичні вправи для осіб з посттравматичним стресовим розладом в контексті реабілітації військових
Fuente:
Zenodo
Salvato in:
| Autori principali: | , , |
|---|---|
| Natura: | Recurso digital |
| Pubblicazione: |
Zenodo
2026
|
| Accesso online: | |
| Tags: |
Aggiungi Tag
Nessun Tag, puoi essere il primo ad aggiungerne!!
|
| _version_ | 1866901783997054976 |
|---|---|
| author | Совтисік, Дмитро Дмитрович Коровинський, Ігор Олександрович Мердов, Станіслав Павлович |
| author_facet | Совтисік, Дмитро Дмитрович Коровинський, Ігор Олександрович Мердов, Станіслав Павлович |
| contents | <p>Метою дослідження є обґрунтування та розроблення моделі впровадження адаптивних фізичних вправ у систему комплексної психофізичної реабілітації військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) з урахуванням етапів відновлення та індивідуального рівня травматизації. Для досягнення цієї мети використано сукупність теоретичних методів, зокрема аналіз, синтез, абстрагування, індукцію та дедукцію, а також емпіричних методів – спостереження, експерименту й опису, що уможливило всебічне оцінювання психоемоційного, фізіологічного та соціального стану учасників.</p> <p>Отримані результати свідчать про комплексний вплив програми адаптивних фізичних вправ: рівень тривожності знизився на 25,5 % (з 48,6 ± 6,2 до 36,2 ± 5,1), депресивні прояви зменшилися на 33,8 % (з 21,3 ± 4,8 до 14,1 ± 3,9), якість сну покращилася на 39 % (з 11,8 ± 3,1 до 7,2 ± 2,7), а соціальна адаптація поліпшилася на 18 % (з 52,4 ± 7,5 до 61,9 ± 6,3). Фізіологічні показники також зазнали позитивних змін: частота серцевих скорочень у спокої знизилася на 10,7 %, варіабельність серцевого ритму зросла на 31,6 %, а витривалість у тесті 6-хвилинної ходьби підвищилася на 13,3 %. Кореляційний аналіз підтвердив тісний взаємозв’язок між психоемоційними та фізіологічними показниками, що вказує на інтеграцію психічних і соматичних процесів у межах адаптаційної відповіді організму.</p> <p>Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексне обґрунтування взаємозв’язку різних видів адаптивних фізичних вправ із психофізіологічним і соціальним станом військовослужбовців із ПТСР. Удосконалено підходи до поетапного введення реабілітаційних програм з урахуванням ступеня травматизації та фази відновлення; набуло подальшого розвитку теоретичне доведення механізмів впливу фізичних вправ на емоційну стабілізацію, когнітивні функції та соціальну адаптацію.</p> <p>Практичне значення результатів полягає в тому, що їх можуть використовувати фахівці з фізичної терапії, психологи та спеціалісти реабілітаційних центрів для впровадження адаптивних фізичних вправ у програми медико-психологічної підтримки ветеранів. Запропонована модель сприяє підвищенню ефективності відновлення, стабілізації психоемоційного стану та поліпшенню соціальної інтеграції військовослужбовців у цивільному житті.</p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_18983156 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Адаптивні фізичні вправи для осіб з посттравматичним стресовим розладом в контексті реабілітації військових Совтисік, Дмитро Дмитрович Коровинський, Ігор Олександрович Мердов, Станіслав Павлович <p>Метою дослідження є обґрунтування та розроблення моделі впровадження адаптивних фізичних вправ у систему комплексної психофізичної реабілітації військовослужбовців із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) з урахуванням етапів відновлення та індивідуального рівня травматизації. Для досягнення цієї мети використано сукупність теоретичних методів, зокрема аналіз, синтез, абстрагування, індукцію та дедукцію, а також емпіричних методів – спостереження, експерименту й опису, що уможливило всебічне оцінювання психоемоційного, фізіологічного та соціального стану учасників.</p> <p>Отримані результати свідчать про комплексний вплив програми адаптивних фізичних вправ: рівень тривожності знизився на 25,5 % (з 48,6 ± 6,2 до 36,2 ± 5,1), депресивні прояви зменшилися на 33,8 % (з 21,3 ± 4,8 до 14,1 ± 3,9), якість сну покращилася на 39 % (з 11,8 ± 3,1 до 7,2 ± 2,7), а соціальна адаптація поліпшилася на 18 % (з 52,4 ± 7,5 до 61,9 ± 6,3). Фізіологічні показники також зазнали позитивних змін: частота серцевих скорочень у спокої знизилася на 10,7 %, варіабельність серцевого ритму зросла на 31,6 %, а витривалість у тесті 6-хвилинної ходьби підвищилася на 13,3 %. Кореляційний аналіз підтвердив тісний взаємозв’язок між психоемоційними та фізіологічними показниками, що вказує на інтеграцію психічних і соматичних процесів у межах адаптаційної відповіді організму.</p> <p>Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексне обґрунтування взаємозв’язку різних видів адаптивних фізичних вправ із психофізіологічним і соціальним станом військовослужбовців із ПТСР. Удосконалено підходи до поетапного введення реабілітаційних програм з урахуванням ступеня травматизації та фази відновлення; набуло подальшого розвитку теоретичне доведення механізмів впливу фізичних вправ на емоційну стабілізацію, когнітивні функції та соціальну адаптацію.</p> <p>Практичне значення результатів полягає в тому, що їх можуть використовувати фахівці з фізичної терапії, психологи та спеціалісти реабілітаційних центрів для впровадження адаптивних фізичних вправ у програми медико-психологічної підтримки ветеранів. Запропонована модель сприяє підвищенню ефективності відновлення, стабілізації психоемоційного стану та поліпшенню соціальної інтеграції військовослужбовців у цивільному житті.</p> |
| title | Адаптивні фізичні вправи для осіб з посттравматичним стресовим розладом в контексті реабілітації військових |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.18983156 |