| _version_ | 1866901391680733184 |
|---|---|
| author | Кучерчук, Вероніка Володимиріна |
| author_facet | Кучерчук, Вероніка Володимиріна |
| contents | <p><span>Дослідження питань кваліфікації, розслідування та судової практики щодо злочинів, вчинених на ґрунті ненависті є надзвичайно важливими для побудови ефективної системи захисту прав людини та забезпечення соціальної злагоди. У сучасному світі, де множинність культур, релігійних переконань, гендерних ідентичностей та етнічних спільнот стає нормою, питання нетерпимості й агресії на цьому ґрунті набуває особливої гостроти. Такі злочини завдають шкоди не лише окремим особам, а й підривають основи демократичного суспільства, заснованого на повазі до людської гідності та рівності. У зв’язку з цим необхідність глибокого дослідження даного явища та пошуку ефективних механізмів його протидії залишається актуальною як у національному, так і міжнародному вимірі.</span></p> <p><span>Метою даного дослідження є аналіз правової кваліфікації цих злочинів, особливостей розслідування їх та судової практики.</span></p> <p><span>Термін «злочин на ґрунті ненависті» не закріплений у чинному українському законодавстві. Водночас Кримінальний кодекс України містить окремі статті, що передбачають кримінальну відповідальність за правопорушення, вчинені з мотивів нетерпимості, зокрема за ознаками расової, національної чи релігійної приналежності [1,c.14].</span></p> <p><span>Щоб дія була визнана злочином на ґрунті ненависті, необхідна наявність двох складових. Перша з них — це фактичне вчинення кримінального правопорушення [2,c.9]. Будь-який злочин на основі ненависті завжди супроводжується порушенням закону, що є самостійним кримінальним діянням. Якщо такого порушення не було, говорити про злочин на ґрунті ненависті не можна. До таких правопорушень належать, наприклад, умисне вбивство, погрози, залякування, напад, підпал, грабіж, пошкодження майна чи інші дії, що вчиняються з умислом.</span></p> <p><span>Друга складова — це наявність специфічного мотиву у винуватця, а саме — упередження. Саме цей мотив, зумовлений неприязню або ненавистю до особи чи групи осіб за певною захищеною ознакою, і є відмінною рисою таких злочинів, що відрізняє їх від інших кримінальних діянь.</span></p> <p><span>Захищена ознака — це характеристика, спільна для певної групи людей, яка має важливе значення для їхньої самоідентифікації. До таких ознак належать, зокрема, раса, етнічне походження, мова, релігія, національність, сексуальна орієнтація, гендер та інші подібні риси [2,c.9].</span></p> <p><strong><span>Правопорушення, скоєні з мотивів нетерпимості, умовно поділяються на дві категорії:</span></strong></p> <p><span><span>·<span> </span></span></span><span>злочини, в яких упереджене ставлення розглядається як обтяжуюча обставина;</span></p> <p><span><span>·<span> </span></span></span><span>злочини, де ворожість або ненависть є ключовою ознакою, що визначає суть правопорушення.</span></p> <p><span>До першої категорії відносяться такі правопорушення як умисне вбивство (п. 14 ч. 2 ст. 115), тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 121), тілесні ушкодження середньої тяжкості (ч. 2 ст. 122), побої чи знущання (ч. 2 ст. 126), катування (ч. 2 ст. 127), а також погроза вбивством (ч. 2 ст. 129) тощо. Інакше кажучи, прояви упередженості або ворожого ставлення розглядаються як фактори, що посилюють відповідальність і впливають на суворість призначеного покарання [2,c.20; 3].</span></p> <p><span>До другої категорії належать ті, що стосуються злочинів, у яких упередженість виступає ключовим елементом складу правопорушення. У таких випадках саме наявність мотиву нетерпимості визначає суть злочину. Серед відповідних статей Кримінального кодексу України можна назвати: статтю 161 — щодо порушення рівноправності громадян за ознаками раси, національності чи релігії; статтю 178 — про пошкодження культових споруд або релігійних будівель; статтю 179 — щодо незаконного утримання, осквернення чи знищення релігійних святинь; та статтю 180 — яка передбачає відповідальність за перешкоджання здійсненню релігійних обрядів тощо [2,c.22; 3].</span></p> <p><span>Усі інші умисні злочини також можуть бути вчинені з мотивів нетерпимості, і в такому разі можливе застосування обставин, що обтяжують покарання, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу. Однак стаття 67 містить обмежений перелік таких ознак і її застосування судами не є обов’язковим [2,c.23; 3].</span></p> <p><span>Розслідування цих злочинів передбачає спеціальної підготовки слідчих і належного процесуального підходу. Першочергові дії поліції включають охорону місця події, надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення безпеки учасників, збір речових доказів, зокрема матеріалів із проявами ненависті — символів, написів, листівок, одягу тощо. А слідчі по зберігають конфіденційність, інформують потерпілих про перебіг справи, направляють до служб підтримки, зберігають докази, встановлюють мотиви, допитують свідків та координуються з іншими органами, які мають справу з подібними правопорушеннями [2,c.37].</span></p> <p><span>Особливу роль у формуванні стандартів розслідування злочинів з мотивів ненависті відіграє Європейський суд з прав людини(далі - ЄСПЛ). ЄСПЛ визнає обов’язок держав проводити ефективне розслідування таких злочинів незалежно від того, чи є підозрюваний представником держави, чи приватною особою. У низці справ Суд зафіксував порушення права на захист від жорстокого поводження та недискримінацію через недостатньо активні або упереджені дії слідства [4].</span></p> <p><span>Наприклад, у справі, що стосувалася расистського нападу в Хорватії, Суд визнав порушення через недбале розслідування мотиву ненависті. Аналогічне рішення ухвалено у справі, що стосувалася вбивства ромської жінки в Болгарії. ЄСПЛ також розширив застосування обов’язку розслідування упереджених мотивів на інші сфери: релігійну ненависть — у справі сербського релігійного активіста; інвалідність — у справі про систематичні напади на особу з інвалідністю в Хорватії; політичні переконання — у справі про катування вірменського опозиціонера; гомофобію — у справах про напади на учасників ЛГБТ-акцій у Грузії; гендерну дискримінацію — у справі про насильство над жінкою африканського походження в Іспанії; дискримінацію за пов’язаністю — у справі про напад на жінку, яка перебувала у стосунках з особою певної етнічної приналежності [4].</span></p> <p><strong><span>Проти України також порушувалися подібні справи. Наприклад:</span></strong></p> <p><span>- У справі «Григорян і Сергєєва проти України» (28.03.2017) ЄСПЛ встановив порушення статей 3 та 14 Конвенції через неефективне розслідування скарг заявників на жорстоке поводження, зумовлене етнічною дискримінацією [5].</span></p> <p><span>- У справі «Бурля та інші проти України» (06.11.2018) Суд дійшов висновку, що бездіяльність поліції щодо захисту ромського населення під час нападів на їхні помешкання свідчила про порушення статей 3, 8 та 14 Конвенції.</span></p> <p><span>- У справі «Загубня та Табачкова проти України» (12.11.2020) було констатовано порушення статті 3 у поєднанні зі статтею 14, оскільки органи державної влади не провели належного розслідування злочину, вчиненого з мотивів релігійної нетерпимості [5].</span></p> <div> </div> <h2><span>Висновок</span></h2> <p><span>Злочини на ґрунті ненависті становлять серйозну загрозу не лише для окремих осіб, а й для стабільності та безпеки всього суспільства. Вони підривають принципи рівності, толерантності та прав людини. Ефективна протидія таким правопорушенням вимагає чіткого законодавчого врегулювання, належної кваліфікації упереджених мотивів, фахової підготовки правоохоронців і дотримання міжнародних стандартів, зокрема практики ЄСПЛ. Тільки за умови комплексного підходу можливо забезпечити належне реагування на прояви нетерпимості та захист постраждалих.</span></p> <div> </div> <h2><span>Список використаних літературних джерел</span></h2> <p><span><span>1.<span> </span></span></span><span>С. Атаманчук, Ю. Бєлоусова та ін. Практика розслідування в Україні злочинів, вчинених з мотивів нетерпимості : Звіт за результатами дослідженя/ за ред. Р. Мартиновського. 2021, 130 с.</span></p> <p><span><span>2.<span> </span></span></span><span>Категоризація та розслідування злочинів на ґрунті ненависті в Україні. Organization for Security and Co-operation in Europe. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/2/a/420296.pdf (дата звернення: 11.04.2025).</span></p> <p><span><span>3.<span> </span></span></span><span>Кримінальний кодекс України : Кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III : станом на 1 лют. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 11.04.2025).</span></p> <p><span><span>4.<span> </span></span></span><span>Unmasking bias motives in crimes: selected cases of the European Court of Human Rights. European Union Agency for Fundamental Rights. URL: https://fra.europa.eu/en/publication/2018/unmasking-bias-motives-crimes-selected-cases-european-court-human-rights (дата звернення: 12.04.2025).</span></p> <p><span><span>5.<span> </span></span></span><span>Правові аспекти. Путівник з прав людини. URL: https://www.rights.in.ua/themes/discrimination/hate-crimes/liability/criminal-liability/legal-aspects (дата звернення: 12.04.2025).<br> </span></p> <p><span> </span></p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_19351574 |
| institution | Zenodo |
| language | ukr |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Злочини на ґрунті ненависті: кваліфікація, розслідування та судова практика Кучерчук, Вероніка Володимиріна AcademHub АкадемХаб Авторська рубрика Злочини ґрунт ненависті кваліфікація розслідування судова практика <p><span>Дослідження питань кваліфікації, розслідування та судової практики щодо злочинів, вчинених на ґрунті ненависті є надзвичайно важливими для побудови ефективної системи захисту прав людини та забезпечення соціальної злагоди. У сучасному світі, де множинність культур, релігійних переконань, гендерних ідентичностей та етнічних спільнот стає нормою, питання нетерпимості й агресії на цьому ґрунті набуває особливої гостроти. Такі злочини завдають шкоди не лише окремим особам, а й підривають основи демократичного суспільства, заснованого на повазі до людської гідності та рівності. У зв’язку з цим необхідність глибокого дослідження даного явища та пошуку ефективних механізмів його протидії залишається актуальною як у національному, так і міжнародному вимірі.</span></p> <p><span>Метою даного дослідження є аналіз правової кваліфікації цих злочинів, особливостей розслідування їх та судової практики.</span></p> <p><span>Термін «злочин на ґрунті ненависті» не закріплений у чинному українському законодавстві. Водночас Кримінальний кодекс України містить окремі статті, що передбачають кримінальну відповідальність за правопорушення, вчинені з мотивів нетерпимості, зокрема за ознаками расової, національної чи релігійної приналежності [1,c.14].</span></p> <p><span>Щоб дія була визнана злочином на ґрунті ненависті, необхідна наявність двох складових. Перша з них — це фактичне вчинення кримінального правопорушення [2,c.9]. Будь-який злочин на основі ненависті завжди супроводжується порушенням закону, що є самостійним кримінальним діянням. Якщо такого порушення не було, говорити про злочин на ґрунті ненависті не можна. До таких правопорушень належать, наприклад, умисне вбивство, погрози, залякування, напад, підпал, грабіж, пошкодження майна чи інші дії, що вчиняються з умислом.</span></p> <p><span>Друга складова — це наявність специфічного мотиву у винуватця, а саме — упередження. Саме цей мотив, зумовлений неприязню або ненавистю до особи чи групи осіб за певною захищеною ознакою, і є відмінною рисою таких злочинів, що відрізняє їх від інших кримінальних діянь.</span></p> <p><span>Захищена ознака — це характеристика, спільна для певної групи людей, яка має важливе значення для їхньої самоідентифікації. До таких ознак належать, зокрема, раса, етнічне походження, мова, релігія, національність, сексуальна орієнтація, гендер та інші подібні риси [2,c.9].</span></p> <p><strong><span>Правопорушення, скоєні з мотивів нетерпимості, умовно поділяються на дві категорії:</span></strong></p> <p><span><span>·<span> </span></span></span><span>злочини, в яких упереджене ставлення розглядається як обтяжуюча обставина;</span></p> <p><span><span>·<span> </span></span></span><span>злочини, де ворожість або ненависть є ключовою ознакою, що визначає суть правопорушення.</span></p> <p><span>До першої категорії відносяться такі правопорушення як умисне вбивство (п. 14 ч. 2 ст. 115), тяжкі тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 121), тілесні ушкодження середньої тяжкості (ч. 2 ст. 122), побої чи знущання (ч. 2 ст. 126), катування (ч. 2 ст. 127), а також погроза вбивством (ч. 2 ст. 129) тощо. Інакше кажучи, прояви упередженості або ворожого ставлення розглядаються як фактори, що посилюють відповідальність і впливають на суворість призначеного покарання [2,c.20; 3].</span></p> <p><span>До другої категорії належать ті, що стосуються злочинів, у яких упередженість виступає ключовим елементом складу правопорушення. У таких випадках саме наявність мотиву нетерпимості визначає суть злочину. Серед відповідних статей Кримінального кодексу України можна назвати: статтю 161 — щодо порушення рівноправності громадян за ознаками раси, національності чи релігії; статтю 178 — про пошкодження культових споруд або релігійних будівель; статтю 179 — щодо незаконного утримання, осквернення чи знищення релігійних святинь; та статтю 180 — яка передбачає відповідальність за перешкоджання здійсненню релігійних обрядів тощо [2,c.22; 3].</span></p> <p><span>Усі інші умисні злочини також можуть бути вчинені з мотивів нетерпимості, і в такому разі можливе застосування обставин, що обтяжують покарання, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу. Однак стаття 67 містить обмежений перелік таких ознак і її застосування судами не є обов’язковим [2,c.23; 3].</span></p> <p><span>Розслідування цих злочинів передбачає спеціальної підготовки слідчих і належного процесуального підходу. Першочергові дії поліції включають охорону місця події, надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення безпеки учасників, збір речових доказів, зокрема матеріалів із проявами ненависті — символів, написів, листівок, одягу тощо. А слідчі по зберігають конфіденційність, інформують потерпілих про перебіг справи, направляють до служб підтримки, зберігають докази, встановлюють мотиви, допитують свідків та координуються з іншими органами, які мають справу з подібними правопорушеннями [2,c.37].</span></p> <p><span>Особливу роль у формуванні стандартів розслідування злочинів з мотивів ненависті відіграє Європейський суд з прав людини(далі - ЄСПЛ). ЄСПЛ визнає обов’язок держав проводити ефективне розслідування таких злочинів незалежно від того, чи є підозрюваний представником держави, чи приватною особою. У низці справ Суд зафіксував порушення права на захист від жорстокого поводження та недискримінацію через недостатньо активні або упереджені дії слідства [4].</span></p> <p><span>Наприклад, у справі, що стосувалася расистського нападу в Хорватії, Суд визнав порушення через недбале розслідування мотиву ненависті. Аналогічне рішення ухвалено у справі, що стосувалася вбивства ромської жінки в Болгарії. ЄСПЛ також розширив застосування обов’язку розслідування упереджених мотивів на інші сфери: релігійну ненависть — у справі сербського релігійного активіста; інвалідність — у справі про систематичні напади на особу з інвалідністю в Хорватії; політичні переконання — у справі про катування вірменського опозиціонера; гомофобію — у справах про напади на учасників ЛГБТ-акцій у Грузії; гендерну дискримінацію — у справі про насильство над жінкою африканського походження в Іспанії; дискримінацію за пов’язаністю — у справі про напад на жінку, яка перебувала у стосунках з особою певної етнічної приналежності [4].</span></p> <p><strong><span>Проти України також порушувалися подібні справи. Наприклад:</span></strong></p> <p><span>- У справі «Григорян і Сергєєва проти України» (28.03.2017) ЄСПЛ встановив порушення статей 3 та 14 Конвенції через неефективне розслідування скарг заявників на жорстоке поводження, зумовлене етнічною дискримінацією [5].</span></p> <p><span>- У справі «Бурля та інші проти України» (06.11.2018) Суд дійшов висновку, що бездіяльність поліції щодо захисту ромського населення під час нападів на їхні помешкання свідчила про порушення статей 3, 8 та 14 Конвенції.</span></p> <p><span>- У справі «Загубня та Табачкова проти України» (12.11.2020) було констатовано порушення статті 3 у поєднанні зі статтею 14, оскільки органи державної влади не провели належного розслідування злочину, вчиненого з мотивів релігійної нетерпимості [5].</span></p> <div> </div> <h2><span>Висновок</span></h2> <p><span>Злочини на ґрунті ненависті становлять серйозну загрозу не лише для окремих осіб, а й для стабільності та безпеки всього суспільства. Вони підривають принципи рівності, толерантності та прав людини. Ефективна протидія таким правопорушенням вимагає чіткого законодавчого врегулювання, належної кваліфікації упереджених мотивів, фахової підготовки правоохоронців і дотримання міжнародних стандартів, зокрема практики ЄСПЛ. Тільки за умови комплексного підходу можливо забезпечити належне реагування на прояви нетерпимості та захист постраждалих.</span></p> <div> </div> <h2><span>Список використаних літературних джерел</span></h2> <p><span><span>1.<span> </span></span></span><span>С. Атаманчук, Ю. Бєлоусова та ін. Практика розслідування в Україні злочинів, вчинених з мотивів нетерпимості : Звіт за результатами дослідженя/ за ред. Р. Мартиновського. 2021, 130 с.</span></p> <p><span><span>2.<span> </span></span></span><span>Категоризація та розслідування злочинів на ґрунті ненависті в Україні. Organization for Security and Co-operation in Europe. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/2/a/420296.pdf (дата звернення: 11.04.2025).</span></p> <p><span><span>3.<span> </span></span></span><span>Кримінальний кодекс України : Кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III : станом на 1 лют. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 11.04.2025).</span></p> <p><span><span>4.<span> </span></span></span><span>Unmasking bias motives in crimes: selected cases of the European Court of Human Rights. European Union Agency for Fundamental Rights. URL: https://fra.europa.eu/en/publication/2018/unmasking-bias-motives-crimes-selected-cases-european-court-human-rights (дата звернення: 12.04.2025).</span></p> <p><span><span>5.<span> </span></span></span><span>Правові аспекти. Путівник з прав людини. URL: https://www.rights.in.ua/themes/discrimination/hate-crimes/liability/criminal-liability/legal-aspects (дата звернення: 12.04.2025).<br> </span></p> <p><span> </span></p> |
| title | Злочини на ґрунті ненависті: кваліфікація, розслідування та судова практика |
| topic | AcademHub АкадемХаб Авторська рубрика Злочини ґрунт ненависті кваліфікація розслідування судова практика |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.19351574 |