Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Recurso digital |
| Language: | |
| Published: |
Zenodo
2026
|
| Online Access: | https://doi.org/10.5281/zenodo.19912463 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1866901198172323840 |
|---|---|
| author | Маринів, Іванна Ігорівна Спаскіна, Катерина Олегівна |
| author_facet | Маринів, Іванна Ігорівна Спаскіна, Катерина Олегівна |
| contents | <p><em>Метою дослідження</em> є з’ясування зміни підходів до визначення поняття «неналежне управління» (maladministration) у практиці Європейського омбудсмена та визначення ролі обізнаності як інструменту сприяння забезпеченню прозорості та підзвітності інституцій, органів та агенцій Європейського Союзу. Особливу увагу приділено аналізу переходу від традиційної моделі, заснованої на розгляді індивідуальних скарг, до більш проактивної діяльності, спрямованої на формування та поширення стандартів належного управління.</p> <p>У дослідженні використано низку загальнонаукових і спеціально-юридичних <em>методів</em>, зокрема аналіз і синтез, системно-структурний підхід, формально-юридичний та порівняльно-правовий методи. Емпіричну основу становлять щорічні звіти Європейського омбудсмена, а також доктринальні джерела, що дозволило виявити основні тенденції розвитку діяльності даного органу.</p> <p><em>Результати.</em> Встановлено, що концепція «неналежного управління» (maladministration), на якій базується діяльність Європейського омбудсмена, історично зазнає розширювального тлумачення та виходить за межі класичних процедурних порушень, охоплюючи питання прозорості ухвалення рішень, доступу до інформації, етичних стандартів і відкритості комунікації інституцій ЄС. Обґрунтовано, що підвищення обізнаності або формування чутливості до проблеми (awareness-raising) виступає самостійним інструментом «м’якого» впливу, який реалізується, зокрема, через ініціативні розслідування, публічні заяви та формування публічного дискурсу. Доведено, що застосування цього інструменту дає змогу виявляти системні проблеми управління на ранніх етапах і стимулювати інституції до змін навіть за відсутності юридично обов’язкових рішень. Виявлено також, що рівень виконання рекомендацій Омбудсмена залишається нерівномірним, що свідчить про обмеженість його формального впливу, водночас підтверджуючи значення репутаційного механізму.</p> <p><em>Висновки.</em> Зроблено висновок, що діяльність Європейського омбудсмена зазнає суттєвої еволюції, трансформуючись із механізму розгляду скарг у інструмент формування стандартів належного управління. Підвищення обізнаності відіграє важливу роль у цьому процесі, сприяючи донесенню до інституцій, органів та агенцій ЄС того, як їх дії сприймаються громадськістю. Розширення змісту maladministration свідчить про адаптацію правових підходів до нових умов функціонування інституцій, органів, агенції ЄС, зокрема в контексті кризових явищ і зростання ролі неформальних механізмів впливу.</p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_19912463 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Підвищення обізнаності як новий інструмент діяльності Європейського Омбудсмена: вплив на прозорість і підзвітність інституцій ЄС Маринів, Іванна Ігорівна Спаскіна, Катерина Олегівна <p><em>Метою дослідження</em> є з’ясування зміни підходів до визначення поняття «неналежне управління» (maladministration) у практиці Європейського омбудсмена та визначення ролі обізнаності як інструменту сприяння забезпеченню прозорості та підзвітності інституцій, органів та агенцій Європейського Союзу. Особливу увагу приділено аналізу переходу від традиційної моделі, заснованої на розгляді індивідуальних скарг, до більш проактивної діяльності, спрямованої на формування та поширення стандартів належного управління.</p> <p>У дослідженні використано низку загальнонаукових і спеціально-юридичних <em>методів</em>, зокрема аналіз і синтез, системно-структурний підхід, формально-юридичний та порівняльно-правовий методи. Емпіричну основу становлять щорічні звіти Європейського омбудсмена, а також доктринальні джерела, що дозволило виявити основні тенденції розвитку діяльності даного органу.</p> <p><em>Результати.</em> Встановлено, що концепція «неналежного управління» (maladministration), на якій базується діяльність Європейського омбудсмена, історично зазнає розширювального тлумачення та виходить за межі класичних процедурних порушень, охоплюючи питання прозорості ухвалення рішень, доступу до інформації, етичних стандартів і відкритості комунікації інституцій ЄС. Обґрунтовано, що підвищення обізнаності або формування чутливості до проблеми (awareness-raising) виступає самостійним інструментом «м’якого» впливу, який реалізується, зокрема, через ініціативні розслідування, публічні заяви та формування публічного дискурсу. Доведено, що застосування цього інструменту дає змогу виявляти системні проблеми управління на ранніх етапах і стимулювати інституції до змін навіть за відсутності юридично обов’язкових рішень. Виявлено також, що рівень виконання рекомендацій Омбудсмена залишається нерівномірним, що свідчить про обмеженість його формального впливу, водночас підтверджуючи значення репутаційного механізму.</p> <p><em>Висновки.</em> Зроблено висновок, що діяльність Європейського омбудсмена зазнає суттєвої еволюції, трансформуючись із механізму розгляду скарг у інструмент формування стандартів належного управління. Підвищення обізнаності відіграє важливу роль у цьому процесі, сприяючи донесенню до інституцій, органів та агенцій ЄС того, як їх дії сприймаються громадськістю. Розширення змісту maladministration свідчить про адаптацію правових підходів до нових умов функціонування інституцій, органів, агенції ЄС, зокрема в контексті кризових явищ і зростання ролі неформальних механізмів впливу.</p> |
| title | Підвищення обізнаності як новий інструмент діяльності Європейського Омбудсмена: вплив на прозорість і підзвітність інституцій ЄС |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.19912463 |