| _version_ | 1866902093699219456 |
|---|---|
| author | Михайлов В.С. |
| author_facet | Михайлов В.С. |
| contents | <p>І хоча це вторгнення певною мірою було очікуваним, проте його за своїми масштабами, впливом на світовий порядок та наслідками можна за класифікацією згаданого вище Н. Талеба віднести до негативного «чорного лебедя». Постає закономірне питання: яким же чином в економічному сенсі можна хоч деякою мірою невілювати цей руйнівний вплив? Як слушно зазначають І. Педоричева та Д. Череватський [6], ще 2020 року Світовий банк видав свій документ під назвою «Резилієнтна промисловість: конкурентоспроможність перед обличчям катастроф» (Resilient Industries: Competitiveness in the Face of Disasters). Відтак, стресостійкість стає світовим трендом. У своїй публікації ці дослідники значною мірою також спираються на Талебові ідеї стосовно стресостійкості та антикрихкості. Автори статті, серед іншого, пишуть, що нам потрібно будувати бізнес і галузі, які продовжують функціонувати, всупереч неочікуваним викликам. Бо ніхто з нас не живе в економіці, яка була запланована на надзвичайні ситуації. Наприклад, якщо говорити про енергетику, то це доцільно зробити через поширення установок розподіленої генерації малої та середньої потужності, застосування мобільних резервних підстанцій і великої кількості енергетичних сховищ.</p> <p>Ці та інші системні науково-обґрунтовані заходи відповідної спрямованості і змісту можуть, із застосуванням статистичної методології і практики, на наш погляд, сприяти відновленню національної економіки у воєнні та повоєнні часи, а у світоглядно-методологічному та практичному сенсі повернутись до процесів «природної циклічності» розвитку різних сфер соціально-економічного буття в Україні. При цьому адекватне оцінювання сутності стадій чи фаз розвитку за ключовими показниками національної соціально-економічної системи, на яких вона перебуває в даний проміжок часу, сприятиме розробці ефективних управлінських рішень, створенню більш дієвих прогностичних моделей щодо передбачення розвитку цих систем на перспективу, запровадженню за потреби антициклічного регулювання.</p> |
| format | Recurso digital |
| id | zenodo_https___doi_org_10_5281_zenodo_8033150 |
| institution | Zenodo |
| language | |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Zenodo |
| record_format | zenodo |
| spellingShingle | Інтерпретація соціально-економічних циклів у сучасних умовах Михайлов В.С. <p>І хоча це вторгнення певною мірою було очікуваним, проте його за своїми масштабами, впливом на світовий порядок та наслідками можна за класифікацією згаданого вище Н. Талеба віднести до негативного «чорного лебедя». Постає закономірне питання: яким же чином в економічному сенсі можна хоч деякою мірою невілювати цей руйнівний вплив? Як слушно зазначають І. Педоричева та Д. Череватський [6], ще 2020 року Світовий банк видав свій документ під назвою «Резилієнтна промисловість: конкурентоспроможність перед обличчям катастроф» (Resilient Industries: Competitiveness in the Face of Disasters). Відтак, стресостійкість стає світовим трендом. У своїй публікації ці дослідники значною мірою також спираються на Талебові ідеї стосовно стресостійкості та антикрихкості. Автори статті, серед іншого, пишуть, що нам потрібно будувати бізнес і галузі, які продовжують функціонувати, всупереч неочікуваним викликам. Бо ніхто з нас не живе в економіці, яка була запланована на надзвичайні ситуації. Наприклад, якщо говорити про енергетику, то це доцільно зробити через поширення установок розподіленої генерації малої та середньої потужності, застосування мобільних резервних підстанцій і великої кількості енергетичних сховищ.</p> <p>Ці та інші системні науково-обґрунтовані заходи відповідної спрямованості і змісту можуть, із застосуванням статистичної методології і практики, на наш погляд, сприяти відновленню національної економіки у воєнні та повоєнні часи, а у світоглядно-методологічному та практичному сенсі повернутись до процесів «природної циклічності» розвитку різних сфер соціально-економічного буття в Україні. При цьому адекватне оцінювання сутності стадій чи фаз розвитку за ключовими показниками національної соціально-економічної системи, на яких вона перебуває в даний проміжок часу, сприятиме розробці ефективних управлінських рішень, створенню більш дієвих прогностичних моделей щодо передбачення розвитку цих систем на перспективу, запровадженню за потреби антициклічного регулювання.</p> |
| title | Інтерпретація соціально-економічних циклів у сучасних умовах |
| url | https://doi.org/10.5281/zenodo.8033150 |